Урок з елементами рольової гри "Князювання Володимира Великого.Хрещення Русі"

Тема: Київська держава за Володимира Великого.

             Хрещення Русі.

Мета: ознайомити  учнів з життям і діяльністю київського князя Володимира Великого, причинами і наслідками прийняття ним християнства в Київській Русі; розвивати вміння працювати з картою, текстом підручника, складати схему-портрет, давати оцінку історичним явищам, використовувати проектні технології; виховувати почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів.

Обладнання: карта “Київська Русь в ІХ – ХІ ст.,” портрети князів, підручники, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований з елементами рольової гри

Очікувані результати : після цього уроку учні зможуть :

·       визначати передумови, причини прийняття християнства;

·       встановлювати хронологічну послідовність  подій періоду;

·       показувати на карті територію Русі кінця Х ст.;

·       складати характеристику князя Володимира як особистості і державного діяча;

·       висловлювати власне ставлення до значення прийняття християнства як доленосної події доби.

План уроку.

1.     Становлення влади Володимира.

2.     Боротьба з зовнішніми ворогами. Зміцнення держави.

3.     Запровадження християнства на Русі.

Хід уроку.

    І. Організаційний момент. Психологічний настрій.

- Всі встали. Добрий день. Перевірте своє робоче місце. На парті повинні лежати ручка, зошит, підручник, зайві речі сховайте. Якщо все готове, прошу сідати та налаштуватися на роботу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

- Діти, давайте пригадаємо, що ми з вами вивчили на попередніх уроках.

1 завдання: Розмістити в правильній послідовності портрети київських князів, починаючи від першого.(додаток 1)

2 завдання: Гра «Вгадай князя»:

1) Усе життя провів в походах,

На битву, як на свято йшов.

Та на Дніпровських на порогах

Свою геройську смерть знайшов.

Хан з його черепа зробив

І золотом прикрасив чашу,

Якого князя хан розбив? –

Чекаю відповідь я вашу!(Святослав).

2) Жона. Вдова. Княгиня. Мати…

Яку ти мужність осягла?!

Як високо змогла піднятись

І влади велич вознесла!

Тобі вдалось зміцнить державу,

Намітить християнству путь,

Творить земні славетні справи,

Цього не в праві ми забудь. (Княгиня Ольга).

3) Він був грозою Царгороду,

Прибив свій щит там на  врата

І вигідну уклав угоду –

Йшла дань на руські всі міста.

Але пророцтво волхви склали,

Що від коня свого помре.

Сміявся, бо не знав що з черепа змія ужалить.

Давно було це, та легенда ще живе. (Олег Віщий).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

- На сьогоднішньому уроці ми познайомимося ще з одним князем Київської держави – Володимиром. Народ “охрестив” його Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква – Святим, історики – Великим.

Проблемне питання уроку: за що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим?

Оголошення плану уроку

- А щоб легше нам було з цим розібратись, визначити роль Володимира в історії Київської держави, давайте спробуємо в ході уроку створити дерево його досягнень (застосування методу « Дерево пізнання»). Погляньмо на дошку: зараз наше дерево зовсім без листя, але в ході уроку на ньому виростуть листочки досягнень князя.

1. Становлення влади Володимира

Після смерті Святослава між його 3 синами розпочалась міжусобна боротьба за владу. Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянську землю. Згодом захопив Новгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо з числа варягів, відвоював Новгород і пішов на Київ. А в 980 році став єдиновладним князем Русі.(додаток 2)

Першим завданням Володимира було об’єднання всіх східнослов’янських племен з центром у Києві, тобто зібрати усі землі, завойовані його батьком Святославом. (Робота з картою ). Йому дісталася тяжка спадщина. Країна була розорена постійними війнами, зростала загроза нападу з боку печенігів. Та й варяги нама­галися нав'язувати свої умови. За підтримки місцевої аристо­кратії князеві вдалося позбутися варягів, що були в Києві. Він приборкав повсталих в'ятичів, радимичів, приєднав ряд земель. За його князювання було завершено об'єднання схід­них слов'ян у єдиній Київській державі. Таким чином, Київська Русь стала найбільшою державою Європи.

2. Боротьба з зовнішніми ворогами. Зміцнення держави

       З’єднавши  усі землі в одне ціле, князь Володимир убезпечив їх від ворогів:одних - переміг, а з іншими помирився, так, щоб держава мала спокій. Він жив у згоді з сусідніми народами й державами, як-от з поляками, греками, болгарами, чехами й мадярами. Клопіт мав тільки з печені­гами, які раз у раз нападали на руські землі і нищили села й міста. З ними воював Володимир. Про бої є різні оповідання, а одне з них описує таку битву.

Робота з підручником (ст.154-155)

Бесіда

Для зміцнення держави Володимир провів адміністративну реформу – владу племінних князів, які чинили опір центру, Володимир передав своїм синам, тим самим укріпив державу.

Володимир Великий збудував багато міст-фортець – заслонів на шляху до Києва, тим самим створив міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі.

        Саме так було засновано місто Володимир на Волині та Переяслав

Відобразимо це на дереві досягнень

Фізхвилинка. Втомилися? Воїни Володимира Великого теж втомлювалися і тоді для відновлення сил вони виконували певні фізичні вправи, які ми з вами спробуємо зараз  повторити.

3. Запровадження християнства на Русі

Як мудрий і далекоглядний правитель, князь розумів, що для об’єднання східнослов’янських земель у складі Київської держави, якісних змін в соціально-економічному розвитку та ін. реформ, потрібні зміни в духовній сфері. Постала необхідність нової релігійної реформи.

Підготовчий етап. За 2 тижні до уроку  педагог з допомогою учнів розподіляє ролі : князь Володимир, Історик, Нестор-літописець, Етнограф, Посли (болгарин, латинянин, грек, русич), бояри.

Історик : Прийняття християнства - найголовніша справа Володимира. Князь провів релігійну реформу  у 2 етапи:

1. 980 р. – створення язичницького пантеону ( так зване «шестибожжя»);

             2. 988 р. – прийняття нової віри – християнства.

Етнограф :     Біля княжої палати 
                         Зеленіє пишний сад. 
                         Попід липами густими 
                         Стали ідоли у ряд.

     Ідол Волоса, Перуна, 
     Ось Сварожич, там Стрибог, 
    А за ними найщедріший, 
    Найласкавіший Дажбог.

Питання до учнів :

1)Про яке вірування східних слов’ян говориться в вірші ?

2)Які боги згадуються ?

Історик : язичництво виявилось неспроможним забезпечити ні культурну, ні політичну єдність держави, ні права князя на одноосібну владу. Тому Володимир задумався про вибір нової віри.

Рольова гра ( знайомство з вибором князем Володимиром віри )

Нестор : У рік 986 прийшли до Києва болгари магометанської віри.

Болгарин : Ти , князь, є мудрий і тямущий, а не знаєш закону. Увіруй в наш закон та поклонися Магомету.

Володимир : Яка є віра ваша ?

Болгарин : Ми віруємо в Бога, а Магомет нас учить наказуючи робити обрізання, свинини не їсти, вина не пити, а по смерті будемо жити з жінками.

Нестор : Слухав князь з насолодою, але не до вподоби було обрізання, заборона їсти м'ясо, а тим паче пити вино.

Володимир : Русі веселість - це пиття. Ми не можемо без цього бути.

Латинянин : Прийшли ми з Риму, послані Папою, мовив тобі Папа : «Земля твоя така, як і наша, а віра не така, як наша.  Віра наша – світло, а боги ваші – дерева суть».

Володимир : Яка є заповідь ваша ?

Латинянин : «Постити по-змозі. Якщо хто п’є чи їсть – це усе во-славу Божу», - так сказав апостол Павло.

Володимир : Вертайтеся собі додому, бо не прийняли батьки наші вашої віри.

Єврей : Чули ми, князю, що приходили болгари і християни, навчаючи тебе віри своєї. Християни вірують у того, кого ми розіп’яли. А ми віруєм в єдиного бога Авраама, Ісаака, Іакова.

Володимир : Який є закон ваш ?

Єврей : Обрізатись, ні свинини, ні зайчатини не їсти, суботи додержувати.

Володимир : А де є земля ваша ?

Єврей : В Єрусалимі.

Володимир : І вона там нині ?

Єврей : Ні. Розгнівався Бог на предків наших : розточив усіх за гріхи наші, а Єрусалим захопили християни.

Володимир : То ви -, якщо самі інших навчаєте, якщо самі одкинуті Богом ?!    Хочете, щоб і нам було таке лихо прийняти ?!

Історик : А потім до Володимира греки прислали філософа Кирила, якого Володимир був «послухати рад». Розповів  філософ князю про створення світу, історію гріхопадіння і праведності, історію Мойсея, І. Христа і порятунок людства.

Грек : Їхнє вчення (апостолів) прийняли ми, греки. І весь світ вірує у вчення це. Буде Бог судити людей : і мертвих, і живих. Воздасть Бог кожному за діла його земні. Ось (показує запону) подивись, князю, судилище господнє : справа – праведники, які до раю йдуть, а зліва – грішники, що приречені на вічну муку.

Володимир : Добре цим , праворуч, горе ж тим – ліворуч.

Грек : Якщо ти праворуч хочеш стати, то охрестись.

 Володимир : Почекаю ще трохи.

Нестор : І Володимир, давши йому дари многі , відпустив з великою честю. У рік 987 скликав бояр своїх і старців гродських.

Володимир : Оце приходили до мене мусульмани, латинці, євреї. Після них прийшли греки.  Мудро говорили вони. Що порадите ?

Боярин : Знай, князю, що свого ніхто не сварить, а хвалить. Пошли мужів, узнай, як кожен з них Богові служить, про їхню службу.

Русич : Були ми в різних країнах, а наостанок – у греків. Водили нас туди, де служать Богові своєму. І не знали : чи на небі, чи на землі були. Немає на землі такої краси, а служба їхня найкраща. Бо кожен же чоловік, коли покуштує солодощів, потім не захоче гіркого прийняти.

Боярин : Якби поганий був закон греків, не прийняла б його твоя бабка – Ольга. А була вона наймудріша з людей.

Історик : До того, як Русь стане православною, пройде час. Володимир вирішив скріпити союз з Візантією дипломатичним шлюбом, але невдало.  Коли імператори –брати Василь ІІ та Костянтин VIII відмовились  віддати сестру Анну заміж за князя-язичника, він здійснив спробу переконати правителів Візантії мечем : взяв в облогу Херсонес. Там він раптово осліп.

Нестор : І не бачив він нічого. І тужив вельми, і не здогадувався, що зробити. Тоді цариця Анна послала до Володимира посла : «Якщо ти хочеш хвороби цієї позбутися, то відразу охрестись, якщо ж  - ні, то не позбудешся сього».

Історик : Ці слова запали князеві в душу. З надією наказав князь себе охрестити. Було це 988 року. Сталося чудо – владика прозрів. Слідом  за князем хрестилися і бояри . Урочистим було повернення Володимира додому. Церква йшла у Київську Русь.

Проблемне питання :

Довго Володимир йшов до нової віри. Чи можна вважати це не випадковістю, а певним етапом християнізації Русі ?

Відповіді учнів на проблемне питання :

«Я думаю, що...» ;  

«Скоріше так, але …»

«Вважаю, що це не так, тому що…»

Питання :

1) Чи справді хрещення можна вважати визначною подією в історії нашого народу ?

2) Як відбувалось поширення віри на землях Київської Русі ?

3) Чому на грудях наших предків ще довго уживались хрест і оберіг?
Проблемне питання :  Яке значення прийняття християнства для Київської держави ?

    Зростання міжнародного авторитету, рівноправ’я з іншими європейськими державами;

    Сприяло зміцненню влади князя  (як наслідок – карбування власної монети  : златників і срібників);

    Змінилось світосприйняття  у населення (людина втратила страх перед силами природи );

    Утвердились християнські морально - етичні цінності (пом’якшились відносини між людьми, заборонялись жертвоприношення, припинено полігамію, покращилось ставлення до бідних).

Частина учнів отримала випереджальне завдання. Було сформовано 2 групи учнів, які готували проект на тему: «Язичництво і християнство: синтез чи конфлікт?». Завдання для груп(додаток 3)

Учні захищають свої проекти.(див. презентацію)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Таким чином, дерево досягнень князя Володимира заповнено.

Тож спробуємо вирішити проблемне питання: чому Володимира називали Ясним Сонечком, Святим, Великим?

Гра “Закінчи речення ”: учитель говорить по черзі учням дієслово, яке характеризує діяльність Володимира, а учні доповнюють їх. Якщо учень не знаходить, що сказати – може звертатися за допомогою до дерева досягнень.

Князь Володимир:

1.     Об’єднав…(східнослов’янські племена).

2.     Переміг……………..(печенігів).

3.     Побудував…….(міста-фортеці, церкви).

4.     Заснував……(м. Володимир на Волині, м. Переяслав).

5.     Запровадив……………(християнство).

6.     Розвивав……(культуру, освіту, науку).

7.     Чеканив……………(злотники, срібники).

8.      Допомагав …. (бідним, старцям, калікам)

V. Підсумки уроку

За часів Володимира Київська держава досягла високого рівня військової могутності, економічного розвитку і куль­турного піднесення. Володи­мира названо Великим тому, що зробив він великою і міцною свою державу. Церква йменує його святим тому, що він охрестив Київську державу. А ясним сонечком Володимира називали за його добрі  справи, за вірність і любов до свого народу.

VІ. Домашнє завдання. Прочитати параграф 6; скласти кросворд на тему "Князювання Володимира Великого".