Тема: Утворення української козацької держави – Гетьманщини

Мета: охарактеризувати політичний, адміністративно-територіальний устрій, армію, фінансову та судову систему Української гетьманської держави, а також з’ясувати зміни, які відбулися в соціально-економічному житті українців; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, висловлювати свою точку зору й аргументувати її; виховувати почуття обов'язку перед Батьківщиною.

Основні поняття: Гетьманщина, полково-сотенний устрій, демократія, республіка, авторитаризм.

Основні дати:  1649-1764 рр.— існування козацької держави Гетьманщини

Обладнання: підручник

Тип уроку:  комбінований урок з використанням інтерактивних методів

Хід уроку

І. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

     У результаті переможних битв 1648–1649 рр. значна частина території України була визволена від поляків. На цій території постала новоутворена Українська держава — Військо Запорозьке, або Гетьманщина. Влада, що утвердилася в цій державі, спиралася на козацькі порядки. Вона успадкувала від запорозького війська не тільки назву, а й важливі республікансько-демократичні засади політичного та адміністративно-територіального устрою. У цій державі були здійснені також важливі соціально-економічні перетворення, які суттєво покращили становище українського народу.

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

План

1.   Організація державної влади.

2.   Адміністративно-територіальний устрій.

3.   Українське військо.

4.   Фінансова система, судочинство.

5.   Зміни в соціально-економічному житті українського народу.

ІІІ. Подання нової інформації

     Словникова робота

Демократія — тип держави, яка декларує й втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян, контроль за діяльністю органів влади.

Авторитаризм — політичний режим, якому притаманні зосередження в руках однієї людини або невеликої групи осіб необмеженої влади, відсутність або фіктивність представницьких органів влади.

Гетьманщина (або Військо Запорозьке) — назва Української козацької держави другої половини XVII–XVIII ст.

      Учитель. Держава — основне знаряддя політичної влади, завдяки чому здійснюється управління суспільством, охороняються його внутрішні й зовнішні інтереси. Протягом Національно-визвольної війни українського народу відбувався процес формування української держави.

ІV . Інтерактивна частина

Метод «Робота в групах»

     Учні об’єднуються в 4 групи і дають відповіді на запитання,  опрацювавши  §16   за підручником О.В. Гісема. На опрацювання матеріалу та відповіді на запитання учням надається 20хв.

Група 1. Організація державної влади.

1.  Назва держави, столиця, символи, клейноди.

2.  Форма державного правління.

3.  Органи влади  Війська Запорізького.

Група 2. Адміністративно-територіальний устрій держави.

1.  Охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій Української   

    козацької держави.

2.  Як ви вважаєте, чому Богдан Хмельницький за столицю своєї держави  

   обрав місто Чигирин?

       3. Які полки увійшли до складу Війська Запорізького?

         Група 3. Українська армія

1. Який принцип був покладений в основу побудови української армії?       

2. Які заходи були проведені Б. Хмельницьким для зміцнення армії?

3. Які війська становили основу армії?

Група 4. Фінанси і судочинство

1.     Які основні джерела поповнення державної скарбниці Гетьманщини?

2.     Якою була вища судова інстанція Гетьманщини?

3.     Поясніть, як були організовані системи фінансів і судочинства Гетьманщини.

Учитель. Отже, створення Української козацької держави в середині XVII ст. стало продовженням традицій української державності, сприяло розвитку української нації та її еліти. Завдяки величезному авторитету Б. Хмельницького вдалось згуртувати прибічників навколо ідеї національного визволення.

     Чи існували на той час умови для створення Української держави?

Метод «Прес». ( на виконання даного методу відводиться 5-7 хв.)

•  Чи існували на той час умови для створення Української держави?

Я вважаю, що...

Тому, що...

Наприклад...

Отже,...

V. Підсумки уроків, оцінювання результатів.

     Отже, як ви бачите, процес створення Української держави не був повністю завершений. Але, попри все, гетьманська держава була створена.

«Дискусія» (на проведення дискусії відводиться 10хв.)

      Учитель. Відомий український історик О. Д. Бойко у своїй праці «Історія України» стверджує, що Українська козацька держава сформувалася на двох засадах: демократії та авторитаризму.

Про демократичні засади свідчать такі норми:

1) функціонування Генеральної ради, в якій право голосу мало усе військо;

2) виборність усіх посадових осіб від сотника до гетьмана;

3) відсутність жорстких міжстанових розмежувань, що давало змогу селянам і міщанам «покозачитися».

Про авторитарні начала свідчать такі норми:

1) поступове обмеження впливу «чорних» рад і витіснення їх Старшинською радою;

2) зосередження всієї повноти влади в руках гетьмана;

3) домінування командних методів управління в державному житті;

4) встановлення спадкового гетьманату.

Чи поділяєте ви думку О. Д. Бойка? Свою відповідь обґрунтуйте.

Домашнє завдання

Опрацювати §16 за підручником О.В. Гісема

Дати письмову відповідь на запитання:

• Чи правильним є твердження, що головним здобутком Національно-визвольної війни було відродження Української держави? Відповідь обґрунтуйте.

Тема уроку:Посилення князівської влади за часів правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича

Мета:                                                                                 

    -        познайомити учнів з основними засадами внутрішньої і зовнішньої політики Володимира Мономаха;

      -        з`ясувати причини посилення великокнязівської влади за правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава;

         -        вдосконалювати  вміння учнів працювати з історичними джерелами;             

-        вчити учнів давати характеристику історичній особі,визначати її місце в історичному процесі;

   -        виховувати високі моральні якості,переконання у силі єдності,почуття патріотизму.

Обладнання: презентації вчителя та учнів,підручник.

                                           Хід уроку                                                       

        1. Актуалізація опорних знань учнів.

        - Яку  тему ми вивчали на минулому уроці?

- Перед смертю Ярослав Мудрий наділив кожного з 5 синів своїх окремим князівством…У близькому до Києва Вишгороді на руках    любого Всеволода помирав Великий князь Ярослав. В останні хвилини свого життя він звернувся до дітей зі словами:

Вас я, діти, покидаю,

Йду у ліпшу сторону

Але, діти, пам ятайте

Мою заповідь одну:

Не сваріться, живіть в згоді!

Тільки мир збере усе,

А незгода, наче вітер,

Все по полю рознесе!»

      - Хто  ж із синів які землі отримав         

І.Встановіть відповідність:

1.Ізяслав             А.-Смоленськ

2.Святослав        Б.-Київ

3.Всеволод         В.-Волинь

4.Ігор                    Г.-Чернігів

5.В`ячеслав         Д.- Переяслав

Перевірка: 1-Б; 2-Г; 3-Д; 4-В ;5-А.

ІІ.  Доповніть речення:

1. Ярослав Мудрий помер у … році.

2. Тріумвірат Ярославичів – це союз  синів Ярослава -…, …,  ... .

3. Вони зазнали поразки від половців у 1068 році на річці … .

4. Кияни повстали у 1068 році проти ….,бо вимагали від нього…..,щоб боротися проти половців.

5. У  1073р. тріумвірат  Ярославичів  розпався і почалися …

6. З`їзд князів у  Любечі відбувся  у листопаді ….

7. У Любечі князі прийняли рішення про припинення … , та спільну боротьбу проти …. .

6.На Любецькому з`їзді було проголошено принцип …. У наслідуванні землі. 

2.Вивчення нового матеріалу.

Робота з документом(Повстання в Києві 1113 року) Уривок тексту «Повісті минулих літ»:

«Ранок в 17-й день 1113 року  кияни зібрали раду і послали до Володимира Мономаха з проханням: «Іди, князю, на стіл батьківський і дідівський. А коли не прийдеш, то знай, що багато зла станеться, і не тільки Путятин двір, чи соцький, чи жидів пограбують, а ще й на ятрівку (невістку) твою нападуть, і на бояр, і на монастирі». Почув це Володимир і пішов до Києва. Зустріли його з великими почестями. Сів на столі отця свого і дідів своїх, і всі були раді, і смута вляглася».

Розповідь про Володимира Мономаха. 

Видатний історик Василь Татищев так описав зовнішній вигляд князя: «Він був гарним обличчям, очі в нього були великі, волосся рудувате й кучеряве, лоб високий, борода широка. На зріст він був не дуже високий, але міцний тілом і дуже сильний»об'єднав дві третини земель Київської Русі, що вже розпадалася на окремі князівства; • завдав остаточної поразки половцям; • відродив владу великого князя київського; • завдав остаточної поразки половцям; • відродив владу великого князя київського; • відстояв престиж Києва як столиці Київської Русі; • уніс доповнення до «Правди Ярославичів»;  Надії киян справдилися: Володимир князював розумно, розважливо, справедливо. Він знову зосередив у своїх руках усі українські землі, крім Галичини, оскільки там уже самостійно князювали галицькі князі. Він завдав остаточної поразки половцям, тому кочовики більше не турбували Русь, і можна було зосередитися на внутрішніх державних справах. Правління Мономаха стало часом розквіту Київської Русі. Він знову відродив владу великого князя київського, відновив порядок у Києві, підніс його престиж як столиці Київської Русі. Силою свого авторитету він зміг завоювати підтримку бояр та багатих купців. Також не забував про бідних, дослуховувався до їхніх скарг, закріпив у своєму кодексі їхні права і цим ще більше заслужив поваги серед простих людей. Він любив правду і судив сам у своєму дворі. Його суд завжди приймав справедливі рішення. Володимир Мономах дбав про піднесення міжнарод¬ного авторитету Київської Русі. Із цією метою він одружився з донькою англійського короля, а його син Мстислав узяв за дружину дочку шведського короля. Володимир Мономах кня¬зював 12 років. Помираючи, він залишив своїм дітям заповіт, у якому осмислив свою діяльність і передав досвід нащадкам. Цей заповіт дістав назву «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям». За правління Володимира Мономаха Київська Русь востаннє зазнала піднесення.

     По ходу розповіді учні складають тези:

1.Володимир Мономах був сином …2.Його прозвали Мономахом ,бо мати була… .3.Володимир 20 років  правив  …..  князівством.4.Він боровся проти ….  .5.Здійснив  …. походів .6.Володимира поважали за ….  .7.У …..р.  кияни запросили його на  …. престол.8. З   …… по ….. роки Володимир Мономах …. .9. За його правління Київська Русь  …. .10. Він залишив своїм нащадкам…

Словничок на дошці:Половці,"Повчання дітям","Устав Володимира Мономаха",1113р.,1125р.

Робота з документом(стр.112. "Повчання дітям"

Робота в групах.

-        За 5  хвилин ви повинні прочитати документ і визначити головні заповіді,які залишив своїм синам Володимир Мономах. Хроніст повинен  їх записати на листочку не менше трьох ,а доповідачі розкажуть нам про них.

-        На листках діти записують і потім пояснюють,якими хотів бачити князь своїх дітей.

(- Гордості не майте в серці і в умі…

-        Старих шануйте,як отця,а молодих - як братів.

-        У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться….)

-        Яку чесноту Володимир найчастіше згадує у своєму «Повчанні»? Чому?

Підсумок

Дайте відповідь,користуючись своїм планом:

- Чому Володимира прозвали Мономахом?

- Проти кого все життя воював князь?

- Чому саме його запросили кияни на престол після смерті Святополка?

- Яким було правління Володимира?

Вірш про князя. Вірш поета Юрія Шкрумеляка

.

По незгодах між братами Ти заблис, як зірка ясна. Бо за тебе Україна Процвітала горда, красна. Добрий, чесний ти й розумний Справедливо став судити – Ти сильнішим не дозволив Слабких кривдити й гнобити. Міцно владою держав ти Пребагату Україну

І на ворога водив ти Свою сміливу дружину. Ти князів до згоди кликав, Як дітей та рідну мати: Знайте всі, що тільки згода Може тривко будувати! І на смертному вже ложі Дітям дав свої науки. Довго тим наш край держався, Що створили твої руки!

Запитання.

Як поет оцінює князя?

ІV.Домашнє завдання..

Параграф 11,розповідь про Мстислава Володимировича.

Урок-узагальнення у 8 класі

«НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО         НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ»

                                                                                                                            Варіант І

I рівень

1.   Назвіть кілька подій, дат, історичних осіб або один-два історико-географічних об'єкти, пов'язані з даною темою.

2.   Про яку історичну подію йдеться?

«Битва почалася, коли розсіявся густий туман. Під вогнем польської артилерії хан відвів більшість татар за пагорб. Козаки і татарські загони відбили атаку поляків, і самі перейшли в наступ. Однак під натиском переважаючих сил супротивника стали відступати. Тим часом хан не діяв, спостерігаючи за битвою з пагорба. Коли поляки вистрілили з гармати в напрямку Іслам-Гирея, він зі своїм військом кинувся навтьоки. Хмельницький вночі помчався за Іслам-Гиреєм, щоб умовити його повернутися назад. Однак хан не бажав повертатися на місце битви. Він став відступати на південь, силою утримуючи при собі Хмельницького. Іслам-Гирей відпустив гетьмана тільки через кілька днів, коли українці програли битву». Мова йдеться...

3.           Зборівський мир був укладений пізніше від Білоцерківської угоди.

II рівень

1.           Підкресліть правильну відповідь.

Після перемоги Б. Хмельницького в битві під Корсунем козацьке повстання:

а)  вступило в стадію загальнонародної війни за національне звільнення;

б) набуло характеру боротьби за козацькі станові права;

в) почало згортатися.

2.   Гетьманська держава — це....

3.   Розставте події у хронологічному порядку:

а)         Вілінське перемир'я;

б)        битва під Зборовом;

в)        битва під Батогом;

г)         Березневі статті.

III рівень

1.     У своєму універсалі до народу гетьман Б. Хмельницький писав:

«Нас, чуйних і живих, вважають дикими й неспокійними, відважних і добре заслужених, назвали нас бунтівниками... відомо цілому світу, що польське військо знищує козацьке і селянське добро, безчестить їхніх дружин і дітей. Усім накладають невільничі послуги,... панські роботи... Усі вважають, аби знищити козацький рід...».

Виходячи з наведеного уривку, назвіть причини Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

2.    Заповніть таблицю «Українська гетьманська держава Б.Хмельницького».

Територія та  адміністратив	Система органів влади й управління	Збройні сили	Судочинство і судоустрій	Фінансова система

3.   У чому полягає основний зміст Березневих статей?

IV рівень

1.    Доведіть, що Переяславський договір 1654 р. не був «примхою волі гетьмана» чи «незаконнонародженим дитям інтриги купки старшини», як це стверджують деякі дослідники.

2.    Як ви вважаєте, чому Б. Хмельницький домагався укладення воєнно-політичного союзу з Іслам-Гиреєм?

3.           Якби вам запропонували написати статтю «Славні сторінки Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої під проводом Б.Хмельницького», про що б ви обов'язково написали і чому?

Варіант II

І рівень

1.   Назвіть кілька подій, дат, історичних осіб або один-два історико-географічних об'єкти, пов'язані з даною темою.

2.   Про яку історичну подію йдеться?

«Під дзвони церков і гарматний салют Хмельницький з тріумфом в'їхав у місто через Золоті ворота — символ державної величі давньоруських часів. Його, а також козаків з невимовною радістю зустрічали тисячі городян, урочисто вітало православне духівництво на чолі з єрусалимським патріархом Паїсієм і київським митрополитом Сильвестром Косовим. Студенти прославляли Хмельницького «яко Мойсея, рятівника, визволителя народу з лядської неволі, добрим знаком названого Богданом — від Богом даний». Мова йдеться ....

3.           Переяславська рада сталася раніше за битву під Берестечком.

II рівень

1.Підкресліть правильну відповідь.

Початок Національно-визвольної війни пов'язаний з:

а)         прибуттям на Запоріжжя на початку січня 1648 р. Б.Хмельницького;

б)        оволодінням Б. Хмельницьким на початку лютого 1648р. Запорозькою Січчю;

в)        битвою під Жовтими Водами (29 квітня - 16 травня 1648 р.)

2.   Військо Запорізьке - це... .

3.   Співвіднесіть посаду та повноваження:

1)                 генеральний писар;	а) відав артилерію і військовим постачанням;
2)                 генеральний обозний;	б) охоронець гетьманського бунчука та ад'ютант;
3)                 наказний отаман;	в) керував Генеральною військовою канцелярією;
4)                 генеральний бунчужний;	г) командував військом;
5)                 генеральні осавули.	д) виконували обов'язки гетьманських ад'ютантів насамперед у військовій сфері.

III рівень

1. Установіть причинно-наслідковий зв'язок.

Національно-визвольна війна— українсько-московський договір 1654 р.

2.    Виберіть твердження, з яким ви згодні. Поясніть свій вибір.

Боротьба українського народу в середині XVII ст. була:

а)  національно-визвольним повстанням;

б)  національно-визвольною війною;

в)  національно-визвольною революцією.

IV рівень

Простежте еволюцію поглядів Б. Хмельницького на процес державної розбудови в ході Національно-визвольної війни українського народу. Зробіть висновки.

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ.

Особливої актуальності інтерактивні технології набувають, коли йдеться про учнів 7-9 класів, оскільки з одного боку, це вік коли розширюється і збагачується сфера діяльності та спілкування, набуває особливого значення прагнення учнів знайти своє місце в суспільстві, а з іншого боку, як засвідчують психологи, для цього віку притаманні песимізм, розлад колективних зв'язків.

Досвід проведених мною уроків у 7-9 класах з використанням інтерактивних методів свідчать про не аби яке прагнення учнів використовувати різні форми та методи роботи: «Прес», « Моя позиція», « Мікрофон», « Акваріум», « Ажурна пилка», « Два-чотири - всі разом», оргдіалог, «Розумовий штурм», «Карусель», «Аукціон», конкурси, вікторини, прес-конференція, інтерв'ю, семінар, робота в парах, роботи в групах, рольові ігри, дискусії.

У цій роботі я хочу поділитися досвідом найбільше використовуваних інтерактивних методів у 7-9 класах.

         Метод «ПРЕС»

Цей метод навчає дітей висловлювати власну думку, захищати її. Спочатку учням пояснюється механізм етапів методу і наводиться приклад його застосування. Коли алгоритм зрозуміють усі, цей метод можна використовувати на кожному уроці.

Обов'язкові правила для учнів.

1.      Позиція - висловить свою точку зору, починаючи так: « Я вважаю, що ....»

2.      Обґрунтування - обґрунтуйте причину виникнення думки, починаючи так: «Тому що ...».

3.      Приклад - наведіть факти, приклади, зробіть висновки, починаючи так: «Наприклад...».

4.      Висновок - узагальніть свою думку, зробіть висновки, починаючи так: «Отже, я вважаю...».

Наприклад (Всесвітня історія, 8 клас).

Запитання: «Чому період із другої половини XV до середини XVII століття увійшов в історію як епоха Великих географічних відкриттів?»

Відповідь: «Я вважаю, що період з другої половини XV до середини XVII століття називають епохою ВЕЛИКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ тому що, в цей період європейці відкрили невідомі раніше моря і океани, материки, здійснили навколосвітні подорожі.

Наприклад, 12 жовтня 1492 року Христофор Колумб відкрив Америку, а в 1498 році Васко да Гамма відкрив шлях до Індії. Отже, я вважаю, що завдяки відкриттям європейців період із другої половини XV ст. до середини XVII століття називають епохою Великих географічних відкриттів».

Метод «АЖУРНА ПИЛКА»

Клас поділяється на 5 груп. Під час роботи учні мають бути готовими працювати в різних групах. Спершу учень буде працювати в «домашній» групі, в якій потрібно буде проаналізувати та засвоїти частину інформації на такому рівні, щоб можна було б чітко та зрозуміло викласти її з метою навчання інших учнів.

Потім в іншій групі, яка називається «експертною», учень виступає в ролі «експерта» із питання, над яким працював у домашній групі, де буде передавати свою інформацію іншим, а також отримає інформацію від представників інших груп.

Завдання експертної групи - здійснити обмін інформацією. В кінці роботи інформація узагальнюється, робляться висновки.

Порядок роботи в домашніх групах:

1.      Кожна група отримує завдання для вивчення.

2.      У групі обираються тайм-кіпера (той, що стежить за часом) та особу, яка ставить запитання.

Порядок роботи в експертних групах:

1.      Коли учні об'єднуються в нові групи, учень стає експертом з тієї теми, що вивчалася ним у «домашній» групі.

По черзі кожен має за визначений учителем час донести інформацію членам інших груп і сприйняти нову інформацію.

Повернувшись до «домашніх» груп, учень має поділитися інформацією про нові знання, що отримав від представників інших груп, після чого виробляються спільні висновки та рішення.

Наприклад (історія України 7 клас).

Питання. «Впровадження християнства, як державної релігії».

Завдання групам:

Група І. Визначити передумови і причини прийняття християнства в Київській державі.

Група ІІ. Дайте характеристику першої релігійної реформи Володимира Святославовича і впровадження ним шестибожія.

Група ІП. З'ясуйте, чому Володимир надав перевагу християнству серед інших релігій.

Група 4. Опишіть процес хрещення Русі 988/989 р.

Група 5. Проаналізуйте історичне значення запровадження християнства в Київській державі.

Після остаточного обговорення питань учні ще раз уточнюють причини, процес хрещення та його наслідки і історичне значення для держави. Пов'язують із сьогоденням, яке значення християнство відіграє сьогодні в Україні. Підбивають підсумок. Розв'язують проблемні завдання.

Метод «МОЯ ПОЗИЦІЯ»

У класі, на вільному від парт місці, де учні необмежені рухом позначуємо місця «так», «ні», «не знаю».

Учні опрацьовують певне проблемне питання і займають «свою» позицію стосовно запитання, заданого вчителем.

Наприклад. (Історія України 9 клас).

Тема: «Національно визвольний рух на західно-українських землях під час революції 1848-1849 р.р. в Австрійській імперії».

Учні аналізують в групах перебіг подій революції квітень - листопад 1848 р.р. і утворення Головної Руської Ради.

Учитель ставить проблемне запитання: «Відомий український історик М. Грушевський оцінюючи діяльність Головної Руської Ради називав її першим національним урядом. Чи згідні ви з цією думкою?»

Учні займають свою позицію в класній кімнаті, обґрунтовуючи її з вчителем. Якщо в класній кімнаті немає можливості рухатися, учні демонструють свою позицію, використовуючи кольорові картинки.

     Метод «АКВАРІУМ»

     Клас поділено на три групи. Кожна з груп отримує завдання та необхідну інформацію.     Одна з груп сідає в центр класу та обговорює питання запропоноване вчителем уголос. Інші групи спостерігають мовчки.

Зачитується завдання, обговорюється, приймається рішення. Кожна група по черзі обговорює своє завдання. В кінці діяльності кожна група, все сказане нею обговорюється класом.

Наприклад (історія України 8 клас)

Запитання. Утворення козацької республіки - Запорізької Січі. Козацькі клейноди.

 Завдання групам.

ГРУПА 1. Як утворилася козацька республіка - Запорізька Січ? Пригадайте, що таке республіка, її ознаки.

ГРУПА 2. Ознайомтеся з поняттями «Кіш», «Гетьман», «Козацька старшина». Схематично охарактеризуйте політичний устрій Війська Запорізького.

ГРУПА 3. Дайте характеристику козацьких клейнодів. Поясніть значення відзнак та атрибутів влади української козацької старшини ХVІ-ХVІІІ століття: корогва, литаври, булава, бунчук, пірнач, військова печатка, каламар.